Так, цей день, 13 червня, мав таку назву до того часу, поки діти йшли до табору.  Природа внесла  свої корективи: почалася злива і табір швиденько перемістився на ганок школи та у вестибюль, а  свято отримало назву «Танці під дощем».

Та  дощ тільки додав настрою до свята, адже наші вихованці дуже люблять танцювати. Та вони не тільки танцювали, але й отримали нові знання: почули мелодії та назви історичних танців, таких як: контрданс, мазурка, полонез. Сучасні діти майже не зустрічаються з ними у ЗМІ. Викликали ускладнення і  танці народів світу: фламенко, жок, краков’як.  Навіть вихователі не відразу могли допомогти своєму загонові.

Підняли настрій глядачам танці із незвичними предметами: чайником, стільцем, віником, квіткою у вазоні. Але діти виконали завдання на «відмінно».

А з яким задоволенням танцювали хлопці з хустинками, коли почули, що для них запропоновано «чоловічі» танці: лезгінка, ірландський степ, ковбойський та болеро.

Старанно  діти та вихователі розучували такі, трохи несправедливо забуті танці, як летка-єнька, рок-н-рол, кадриль.

Трохи зморені, але веселі і задоволені, з багажем нових знань, діти довго не хотіли йти додому, а спілкувались у своїх кімнатах з вихователями.